Бікмухаметов Руслан Юмагалійович

Народився 01.10.1988р. Корінний житель Миколаєва. Займався спортом. Приймав активну участь у житті Миколаєва.В період з 14.09.2015 по 28.10.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції місто Бахмут Донецької області.У складі військової частини ПП В2970 брав безпосередню участь в зоні АТО Донецької та Луганської областей. У 2018 році був одружений, але в 2021 році втратив дружину. 26 лютого 2022 року призваний у 79 бригаду Інгульським РВК у званні молодший сержант, мав посаду стрілець-санітар. 18.04.2022 року загинув в Луганській області в місті Северодонецьк.

Бікмухаметов Руслан Юмагалійович

Руся - це людина, про яку можна розповідати годинами. Дитинство Руслана не було веселим і безтурботним. Але він завжди був життєрадісним. Його посмішка назавжди закарбується в нашій пам'яті. Ще зі шкільних років він почав займатися спортом, і досяг досить високих результатів - КМС по кіукушинкай. Але він ніколи не застосовував ці знання, щоб комусь зашкодити. Руслан почав вивчати анатомію (поглиблено), масаж, щоб допомагати людям. Вже дорослим пішов працювати на фабрику з виготовлення меблів. Дуже багато людей будуть пам'ятати його золоті руки. З залишків або зі старої меблі він міг зробити щось цікаве.2014 рік – настали тяжкі часи.У 2015 Руслану довелося йти захищати Батьківщину. На жаль, не обійшлося без біди – Руслан поховав матір і дуже тяжко це переніс.

І знову фронт. Там він отримав травми та контузію. Довго лікувався у воєнному шпиталі. Ще під час служби Руслан познайомився з дівчиною, яка дочекалася його і, в подальшому, стала йому дружиною. Вона була йому підтримкою та опорою.Пізніше Руслана запросили працювати у фірмі, яка спеціалізувалася в хімчистці килимів. Згодом він досягнув висот співвласника цієї фірми. Це свідчить про те, що він заробив довіру до себе не лише власною добротою, а й знанням в цій справі. Та, як часто буває з партнерами, щось там трохи не склалося та Руслан не довго був без роботи. Маючи «світлу голову» та «золоті руки», він швидко знайшов собі нову справу – його запросили на посаду електрика до приватної фірми. Можливо ви зауважите: «Як? Адже Руслан не був за фахом електриком?» А ось так – він самотужки так досконало вивчив всі тонкощі цієї справи, що міг виконати будь-яку роботу, за яку не бралися фахові електрики.

І так було завжди, коли Руслан ставав до незнайомої йому справи.Пізніше у Руслана з'явилась можливість перейти на більш перспективну роботу. Йому запропонували працювати в порту. І там він знайшов своє місце під сонцем. Та знову біда – тяжка хвороба забрала життя дружини. Він тримав її за руку до останньої хвилини! Це дуже важко згадувати. Але і це потрясіння витримало його велике серце. Він занурився в роботу, допомагав друзям з ремонтом на дачі. Щоб він не почувався самотнім, щоб хоч якось відволікти його від тяжких думок, друзі завжди кликали його з собою.

І тільки він почав заспокоюватися, як знову біда. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна. Не вагаючись, на другий день він пішов захищати Батьківщину. Через дуже короткий строк прийшла найстрашніша звістка… Загинув наш захисник, наш вогник, душа нашої компанії. Цю втрату ніким і нічим не замінити! Руслан назавжди залишиться у нашій пам'яті, в наших серцях. Спочивай з миром, наш друг і брат!