Василь Олександрович Сухомлинський про професію вчителя
- "Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого дитина стає невстигаючою, нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати, писати."
- «Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»
- "Учитель готується до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла".
- Як створити колектив однодумців, об'єднаних єдиною педагогічною ідеєю. "Педагогічна ідея - це крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше й найпотрібніше в шкільному житті - колективна дослідницька робота".
- Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту,особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.
- "Серце віддаю дітям"
- "Кожна дитина повинна бути щасливою"
- «Несу любов до дитини через все життя...»
- “Вчительська професія, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці. ”
- «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною.»
- «Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити».
Вимоги до діяльності вчителя:
- Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.
- Любов до дітей і кожної окремої дитини.
- Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
- Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.
- Глибоке знання дитини.
- Розуміння дитини – педагогічна емпатія.
- Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
- Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
- Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
- Бути другом, мудрим радником дитини.
Властивості педагогічної професії:
- а) «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»;
- б) кінцевий результат праці віддалений в часі;
- в) багатофакторність впливів на дитину, «... завдання - боротися за людину, переборювати негативні впливи і давати простір позитивним ». Розумний, умілий, мудрий вихователь;
- г) «Об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти впливу - слово, краса довкілля і мистецтва,
Якості педагога - майстра:
- "Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською";
- " ... практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний світ";
- " Наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей,мудрість в розумінні дитини, конфліктів:
- «Гармонія серця і розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров педагогічного покликання»;
- «... Уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.
Дорогий мій колега, щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності - протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі»
Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :
- Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
- Багатство думки, висока загальна культура.
- Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
- Здатність зцілення душевних ран дитини.
- Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.
Гуманістичні принципи педагогіки:
- Пізнання багатогранності дитини.
- Віри в її неповторність і талановитість.
- Визнання природного оптимізму дитини.
- Обережного звернення до її душі й розуму.
- Захисту багатства людської природи в дитячій душі.
- Виховання в учнів самоповаги.
- Утвердження краси в природі і в людині.
Коментарi