Шановні батьки, поряд з вами знаходяться діти. Важливо поговорити з ними, про те, що відбувається. Коли говорите - зберігайте спокій. Хай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна. Варто сказати, що ви відповідально ставитеся до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх. Армія на варті! Ми готові до відсічі! Якщо дитина дуже тривожиться, підкріплюємо свої слова про захист і безпеку обіймами. Це для дітей до підліткового віку, підлітки можуть сприймати обійми, як слабкість. Підлітку можна пояснити що відбувається, але не лякати. Дорослий має демонструвати надійність і спокій.

Важливо обговорювати так звану "цивільну оборону".

Правила для "цивільної оборони":

1. Слухаємо "старшого" - батька, маму.
2. Не сперечаємося, слідуємо за тим, хто відповідальний за безпеку в даний час.
3. Домовляємося з рідними про зв'язок на випадок втрати мобільного зв'язку. Де зустрічаємося, де можемо переховуватися.

Зараз будуть доречні:

1. Обійми
2. Гумор
3. Рутинні справи (сумісні)
4. Квадратне дихання (вдихаємо-затримка дихання-видихаємо-затримка дихання)
5. Комп'ютерні ігри (зараз можна!)
6. Пити теплі (не холодні, не гарячі!) напої
7. Розповідати казки, історії, читати дітям вголос
8. Дітям ставимо мультики, серіали.
9. Готуємо їжу, годуємо смачненьким.

Зберігаємо спокій!

"Як подолати стрес"- поради для учнів

_Напружені стосунки з однолітками, вдома, почуття самотності... І це ще не повний перелік тих ситуацій, які можуть призвести до стресу_. *Що ж робити?_*

*1.* _*З’ясуйте, що саме вас тривожить .*_ Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетесь до її кореня і знайдете вихід із ситуації.

*2.* _*Сплануйте свій день.*_ Упоратися з переживаннями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши їх за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

*3.* _*Не згущуйте хмар.*_ Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються не часто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, яких ви не в змозі вирішити.

*4*. _*Навчіться керувати своїми емоціями.*_ Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують спокою. При цьому йому байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі і подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

*5*. _*Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням.*_

*6*. _*Усміхайтеся, навіть якщо вам сильно не хочеться.*_ Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Тромбоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

*7.* _*Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.*_ За твердженням лікарів, найантистресовіший вид спорту - біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом - його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

*8.* _*Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях.*_

*9.* _*Вживайте вітамін Е.*_ Він підвищує імунітет і стійкість до стресу.*_ До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині та волоських горіхах.

Точка екстреної допомоги під час паніки

Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.

Психотерапевтична практика

Простукуйте грудну клітину, з’єднуючи руки, наче пташки, з періодичністю один удар у секунду, чергуючи руки. А тепер проговоріть про себе чи вголос: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

Обов’язкова вправа

Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть “потягушки”, потягніться вверх. До того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз.

Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати і швидко реагувати.

Гримаси

Скорчіть гримасу. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. У той момент, коли ми рухаємо очима чи залучаємо міміку, впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Ми охолоджуємо напруженість нашої симпатичної системи. Я впевнена, ця вправа дуже сподобається дітям.

АЛГОРИТМ ВПЛИВУ НА СПОКІЙ

Важливо пам’ятати: після фази гіперактивності, у якій, наприклад, ми перебували весь ранок чи якусь частину дня, цілком закономірно настає фаза стабілізації, а потім — виснаження. Аби не дійти до останньої фази, треба почати вчасно піклуватися про себе. Треба робити все, що можливо, щоби ви могли хоча б на якийсь час “відключатися”.

Наприклад, якщо ви з партнером можете “чергувати”, моніторити новини чи спати, це важливо робити.

Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

Швидкі дії, як вплинути на спокій:

Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, — повернути безпеку своєму тілу. Якщо поруч із вами дитина, обійміть її і скажіть: “Я з тобою”. Якщо її рухи пришвидшені, треба говорити повільно, тихо й бути на рівні очей дитини.

Безпека для людей — це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо. Наприклад, піти в душ, поприбирати, поїсти, приготувати їжу.

15 КОРИСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ

Ці маленькі хитрощі спростять ваше життя і допоможуть легше впоратися зі стресовими ситуаціями.

Як зменшити стрес та тривожність у дітей - поради для батьків

25 СПОСОБІВ ДІЗНАТИСЬ У ДИТИНИ ЯК У НЬОГО СПРАВИ В ШКОЛІ

(шпаргалка для батьків)

1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгіршез того, що сталося з тобою сьогодні в школі?
2. Скажи мені, що тебе сьогодні змуси­ло сміятися?
3. Якби ти міг вибрати, з ким би ти хо­тів сидіти в класі? А з ким би точно нехотів сидіти? Чому?
4. Розкажи мені про саме гарне місце в школі.
5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось ди­вне тобі сказав?
6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас в гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?
7. Кому ти сьогодні допоміг? Чи, може, хтось тобі сьогодні допо­міг?
8. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?
9. Чи був сьогодні момент, коли ти відчував себе найщасливішим?
10. Чи було тобі сьогодні дуже нудно? Чому?
11. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас, що б ти їм розказав?
12. З ким би ти хотів пограти на перерві з числа тих, з ким ти ще ніколи не грав?
13. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.
14. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
15. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?
16. Чого тобі найменше хотілося б робити в школі?
17. З ким в своєму класі ти міг би вести себе краще?
18. Де ти найчастіше граєшся на перервах?
19. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?
20. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?
21. Якби завтра ти став вчителем, що б ти зробив?
22. Як ти думаєш, може, хтось із вашого класу повинен піти зі школи? Чому ти так думаєш?
23. Розкажи мені про три різні ситуації, в яких ти сьогодні в школі використовував олівець.
24. Якби ти міг помінятися з кимсь в класі місцями, хто б це був? Чому?
25. Якби твій портфель вмів розмовляти, що б він розказав про тебе сьогодні?

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ БАТЬКІВ, БАБУСЬ І ДІДУСІВ

1. Дорогі батьки, пам¢ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.
2. У своїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: що? коли? і чому? – кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застилаю ліжко, малюю, пишу або кидаю м¢яча.
4. Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб.
5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.
8. Я вчусь у вас всього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам¢ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.
9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
10. Любі мої, я вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ СТОЯТЬ НА ПОРОЗІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

1. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що рідна.
2. Головне новоутворення підліткового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я».
3. У цей час починається перебудова організму – дитина стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій, виникають конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків.
4. У дітей настає криза, пов¢язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з¢являєтьься страх перед невідомим дорослим життям.
5. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в сім¢ї, у школі.
6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
7. Підліток дуже враздливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
8. Дитина має підвищений рівень тривожності.
9. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду.
10. Розширюється коло спілкування.
11. Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
12. З¢являються нові авторитети.
13. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
14. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

5 способів любові

Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 спо­собів (основних), якими діти виражають любов:

1. дотик;
2. слова заохочення;
3. час;
4. подарунки;
5. допомога.

Якщо в сім'ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, і любов вони сприймають по-різному.

З кожною дитиною необхід­но говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний підхід, нам необхідно ще раз

підкреслити необхідність безумовної любові до дити­ни.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зро­била, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обгрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволень Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені було б приємно, коли ти...». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені по­добається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім'ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайте­ся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддя­чити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її - хабар. Справж­ній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір'їнка, горішок тощо. Головне -придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, і дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за вико­нання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їх і відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюєть­ся любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої лю­бові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.